>> Крок "Газове спасіння України"
Не словом, а ділом!
У №3 за 2005 р. „Кроку” ми писали про спроби Олександра Єкімовскіх з 2003 року впровадити на території України винайдений ним спосіб ламінарно-католітичного спалювання природного газу, під час якого економиться удвічі-тричі природний газ. Винахідник реально підвищив ККД й ефективність газових приладів на максимально досяжні результати, чого до нього ніхто ніколи не досягав!
Цьогорічна найхолодніша за 30 років в Україні зима оголила газові проблеми – як політичні, так і економічні...
–Що змінилося відтоді, як ми вперше у „Кроці” опублікували статтю про Ваш винахід?
–5-7 жовтня 2005 р. я успішно брав участь у Міжнародному інвестиційному ярмарку у Львові, на якому вперше представив для інвестицій свою систему згоряння природного газу як найбільш економну, просту і доступну – як пересічним громадянам, так і теплоенергетикам підприємств усіх видів діяльності. Аналогів цієї системи спалювання газу і швидкості її повсюдного втілення немає у світовій практиці.
Найголовніше – модернізація котлів здійснюється у найкоротші терміни і за гроші, які окупаються за місяць.
–Яким чином Ви доводите свої розробки до втілення?
–Найдоступніше для клієнтів і для мене – це телефон, а також мій особистий сайт в Інтернеті трьома мовами, де я пропоную усім зацікавленим особам звертатися до мене. Стосовно економії газу таким способом до мене звертаються і керівники підприємств. Після зустрічі і укладення договорів я допомагаю чим можу. Наприклад, раніше завод залізобетонних виробів №1 після 12-годинного пропарування отримував вироби з 70-відсотковою міцністю. Тепер, після модернізації котла, завод може мати вдвічі більше виробів, не спалюючи газу ні на куб більше. Таким чином модернізація без капітальних затрат займає один робочий день, окупність – місяць, інтенсивність виробництва збільшується удвічі, конкурентність підвищується за рахунок зниження собівартості продукції. Головне – пароутворення котла збільшується утричі, що дорівнює 3 котлам. Вигідно усім: і виробнику, і, що основне, – покупцям залізобетонних виробів.
Таких прикладів десятки. Уся м’ясо-молочна, цукрова, харчова, спиртна і паперова галузі постійно потребують перегрітий пар для переробки сировини. Виробництво тепла для житлово-комунального господарства – це тепло наших домівок, де без підвищення цін можна отримати реальну економію газу теплоенергетикам.
–Чому Ви не можете упровадити винахід централізовано по всій Україні?
– Можу, але, мінімум – за сприяння Кабінету Міністрів і „Нафтогазу України”, максимум – Президента України, Прем’єр-міністра і РНБО. Лише так можна щось серйозно змінити у нашій державі. Другий, третій, четвертий ешелони влади – це бюрократи, які практично поховають будь-яку найбільш наукову новинку і технологію. Якщо не буде справжнього контролю зверху.
–У чому саме сприяння влади впровадженню Вашої системи горіння?
–Основне, на мою думку – укази і постанови Президента і Прем’єр-міністра України: не на словах, а на ділі заставити чиновників усіх рівнів не заважати тим, хто на місцях починає модернізувати свої котельні з метою економії газу, особливо в бюджетних організаціях. Поки що всі чекають указів зверху, яких немає. Тому й все паралізовано, і ніхто нічого не робить, крім утеплення вікон і дверей.
Президент В. Ющенко озвучив багато необхідних указів про створення організацій, які відповідають за енергозбереження, та слова так і залишились словами. Досі немає реальних структур, а грошей, передбачених бюджетом України, тим більше.
Усі насамперед займались виборами, коаліціями, а енергозбереженням не займається ніхто, крім зацікавлених керівників і мешканців України.
–З ким конкретно із влади Ви спілкувались щодо втілення своєї системи горіння?
–Починаючи з травня 2003 р., я „дістав” своїми заявами-зверненнями всю колишню і теперішню владу України, як безпосередньо, так і через ЗМІ, останні 9 місяців і через Інтернет.
–Який і коли Ви плануєте отримати результат з упровадження Ваших каталізаторів?
–Результати я маю, з моря погоди не чекаю. Вся Україна „відгукнулась” після публікацій у газетах і показу моїх каталізаторів горіння по всіх каналах ТБ, особливо цієї зими на „5 каналі”. Клієнти дзвонять у редакції газет і талебачення, щоб дізнатися мій номер телефону. І ці клієнти будуть задоволені 100-відсотково, але це все поки починається. За три роки „рекламної” інформаційної кампанії „Теплової революції” я навчився працювати з клієнтами (це виявилось найскладнішим).
Довелось їздити по всій Україні, вникати у всі проблеми різновидностей котлів, заміряти все самому для модернізації і після неї (це займає удесятеро більше часу, ніж сама модернізація). Тепер я можу, нікуди не виїжджаючи, організувати бригади „швидкої допомоги” теплоенергетиці всієї України. З цією метою я створив Міжнародний центр упровадження нових технологій „Теплоцентр-Академія”. Так що я готовий модернізувати все котельне господарство колишнього Радянського Союзу, якому 40-70 років. Для пересічних громадян України – окрема програма модернізації АТВ, КУМ, газових плит і газових колонок. Для цих планів я досі вибираю собі партнера.
–Скільки є на обліку в „Укргазі” побутових приладів у населення України?
–За їхньою статистикою, у населення є 16,5 мільйона газових плит, 4,5 мільйона газових водяних колонок і 6 мільйонів газових обігрівальних котлів. У зв’язку з постановою про індивідуальне опалення в багатоповерхівках число котлів, очевидно, збільшиться до 12-15 мільйонів штук. З цієї кількості газових приладів дві третини – це продукція колишнього Радянського Союзу, яку я можу модернізувати без капітальних внесків споживачів, зекономивши гроші за газ населенню України.
–
–Скільки котелень житлово-комунального господарства Ви можете модернізувати?
–Модернізувати можна все, якщо це доцільно. Наприклад, котли ДКВР і НІІСТУ – найбільш розповсюджені в СНД, а їх в Україні – понад 50000, вони підлягають найефективнішій модернізації, так як тепловіддача з води чи пари збільшується удвічі-тричі при тому самому спалюванні газу.
Сучасні імпортні котли також можна, але це неефективно, приріст теплотворення у них збільшується від 10 до30%.
–Який відсоток спожитого газу йде на потреби населення і який на промисловість?
–За даними НАК „Нафтогаз”, якщо взяти все споживання України, це 75 млрд. куб. м газу, 50 млрд. йдуть на потреби населення, а 25 – промисловості.
30 і більше мільярдів Україна добуває сама і може збільшити цю цифру до 50, тобто може повністю забезпечити газом, теплом, електрикою населення і всі інфраструктури. При швидкому впровадженні всіх енергозберігаючих технологій і моїх у тому числі споживання газу зменшиться власне на ці 25 млрд. куб. м, що і зробить Україну енергонезалежною.
–Які підводні камені Ви бачите у своїй діяльності?
–Каменів, мілин і айсбергів дуже багато, тому без карти, компаса, а найголовніше – без відповідальних і порядних людей я нічого не зможу зробити. Лякає невизначеність, особливо тепер. Зустрівшись у Києві з багатьма чиновниками різного рівня, депутатами Верховної Ради, я багато чого від них дізнався. Не хочу лякати народ України, але деякі думки, для того, щоб це „чорне” майбутнє не збулося, наведу дослівно:
Колишній нардеп:
–Президент навмисне роздратував „Газпром”, насувається повний перерозподіл власності, а без ринкових цін на газ це неможливо. Ринкові ціни на газ, електрику, нафту, бензин збанкротують усіх, хто виживав, заводи, фабрики, підприємства скуплять за безцінь, житло і землю також. А після цього прийдуть дяді „Вані” або дяді „Семи”, на руїнах поставлять свої технології, на землях, як у казці, розквітнуть райські сади і закінчиться спільне безробіття ,і тоді тобі також допомагатимуть економити газ”. Чесно кажучи, „хеппі енд” усіх влаштовує, але хто і як доживе до нього?
З українською ментальністю до такого не звикати, але я особисто допомагатиму при будь-яких розколах, будь-яких коаліціях, бо не належу до жодної партії. Приносити користь народу можна і без партійної належності.
Головне для України – коли не словом, а ділом наша влада зробить добробут України реальністю.
За таких умов, у яких ми зараз опинились, що 3,5 року мінімум не буде виборних перегонів, кожен громадянин України, керівник підприємств і організацій повинен самотужки втілювати енергозберігаючі технології, так як „врятування потопельників, справа рук самих потопельників”, а я допоможу всім, чим зможу, чи порадою, чи справою! Зробимо Україну енергонезалежною і квітучою разом!
ТЕПЛО, ЗДОРОВ’Я І ДОБРОБУТ У КОЖНУ ОСЕЛЮ!
Марина ОЛІЙНИК (Львів)
Не словом, а ділом!
У №3 за 2005 р. „Кроку” ми писали про спроби Олександра Єкімовскіх з 2003 року впровадити на території України винайдений ним спосіб ламінарно-католітичного спалювання природного газу, під час якого економиться удвічі-тричі природний газ. Винахідник реально підвищив ККД й ефективність газових приладів на максимально досяжні результати, чого до нього ніхто ніколи не досягав!
Цьогорічна найхолодніша за 30 років в Україні зима оголила газові проблеми – як політичні, так і економічні...
–Що змінилося відтоді, як ми вперше у „Кроці” опублікували статтю про Ваш винахід?
–5-7 жовтня 2005 р. я успішно брав участь у Міжнародному інвестиційному ярмарку у Львові, на якому вперше представив для інвестицій свою систему згоряння природного газу як найбільш економну, просту і доступну – як пересічним громадянам, так і теплоенергетикам підприємств усіх видів діяльності. Аналогів цієї системи спалювання газу і швидкості її повсюдного втілення немає у світовій практиці.
Найголовніше – модернізація котлів здійснюється у найкоротші терміни і за гроші, які окупаються за місяць.
–Яким чином Ви доводите свої розробки до втілення?
–Найдоступніше для клієнтів і для мене – це телефон, а також мій особистий сайт в Інтернеті трьома мовами, де я пропоную усім зацікавленим особам звертатися до мене. Стосовно економії газу таким способом до мене звертаються і керівники підприємств. Після зустрічі і укладення договорів я допомагаю чим можу. Наприклад, раніше завод залізобетонних виробів №1 після 12-годинного пропарування отримував вироби з 70-відсотковою міцністю. Тепер, після модернізації котла, завод може мати вдвічі більше виробів, не спалюючи газу ні на куб більше. Таким чином модернізація без капітальних затрат займає один робочий день, окупність – місяць, інтенсивність виробництва збільшується удвічі, конкурентність підвищується за рахунок зниження собівартості продукції. Головне – пароутворення котла збільшується утричі, що дорівнює 3 котлам. Вигідно усім: і виробнику, і, що основне, – покупцям залізобетонних виробів.
Таких прикладів десятки. Уся м’ясо-молочна, цукрова, харчова, спиртна і паперова галузі постійно потребують перегрітий пар для переробки сировини. Виробництво тепла для житлово-комунального господарства – це тепло наших домівок, де без підвищення цін можна отримати реальну економію газу теплоенергетикам.
–Чому Ви не можете упровадити винахід централізовано по всій Україні?
– Можу, але, мінімум – за сприяння Кабінету Міністрів і „Нафтогазу України”, максимум – Президента України, Прем’єр-міністра і РНБО. Лише так можна щось серйозно змінити у нашій державі. Другий, третій, четвертий ешелони влади – це бюрократи, які практично поховають будь-яку найбільш наукову новинку і технологію. Якщо не буде справжнього контролю зверху.
–У чому саме сприяння влади впровадженню Вашої системи горіння?
–Основне, на мою думку – укази і постанови Президента і Прем’єр-міністра України: не на словах, а на ділі заставити чиновників усіх рівнів не заважати тим, хто на місцях починає модернізувати свої котельні з метою економії газу, особливо в бюджетних організаціях. Поки що всі чекають указів зверху, яких немає. Тому й все паралізовано, і ніхто нічого не робить, крім утеплення вікон і дверей.
Президент В. Ющенко озвучив багато необхідних указів про створення організацій, які відповідають за енергозбереження, та слова так і залишились словами. Досі немає реальних структур, а грошей, передбачених бюджетом України, тим більше.
Усі насамперед займались виборами, коаліціями, а енергозбереженням не займається ніхто, крім зацікавлених керівників і мешканців України.
–З ким конкретно із влади Ви спілкувались щодо втілення своєї системи горіння?
–Починаючи з травня 2003 р., я „дістав” своїми заявами-зверненнями всю колишню і теперішню владу України, як безпосередньо, так і через ЗМІ, останні 9 місяців і через Інтернет.
–Який і коли Ви плануєте отримати результат з упровадження Ваших каталізаторів?
–Результати я маю, з моря погоди не чекаю. Вся Україна „відгукнулась” після публікацій у газетах і показу моїх каталізаторів горіння по всіх каналах ТБ, особливо цієї зими на „5 каналі”. Клієнти дзвонять у редакції газет і талебачення, щоб дізнатися мій номер телефону. І ці клієнти будуть задоволені 100-відсотково, але це все поки починається. За три роки „рекламної” інформаційної кампанії „Теплової революції” я навчився працювати з клієнтами (це виявилось найскладнішим).
Довелось їздити по всій Україні, вникати у всі проблеми різновидностей котлів, заміряти все самому для модернізації і після неї (це займає удесятеро більше часу, ніж сама модернізація). Тепер я можу, нікуди не виїжджаючи, організувати бригади „швидкої допомоги” теплоенергетиці всієї України. З цією метою я створив Міжнародний центр упровадження нових технологій „Теплоцентр-Академія”. Так що я готовий модернізувати все котельне господарство колишнього Радянського Союзу, якому 40-70 років. Для пересічних громадян України – окрема програма модернізації АТВ, КУМ, газових плит і газових колонок. Для цих планів я досі вибираю собі партнера.
–Скільки є на обліку в „Укргазі” побутових приладів у населення України?
–За їхньою статистикою, у населення є 16,5 мільйона газових плит, 4,5 мільйона газових водяних колонок і 6 мільйонів газових обігрівальних котлів. У зв’язку з постановою про індивідуальне опалення в багатоповерхівках число котлів, очевидно, збільшиться до 12-15 мільйонів штук. З цієї кількості газових приладів дві третини – це продукція колишнього Радянського Союзу, яку я можу модернізувати без капітальних внесків споживачів, зекономивши гроші за газ населенню України.
–
–Скільки котелень житлово-комунального господарства Ви можете модернізувати?
–Модернізувати можна все, якщо це доцільно. Наприклад, котли ДКВР і НІІСТУ – найбільш розповсюджені в СНД, а їх в Україні – понад 50000, вони підлягають найефективнішій модернізації, так як тепловіддача з води чи пари збільшується удвічі-тричі при тому самому спалюванні газу.
Сучасні імпортні котли також можна, але це неефективно, приріст теплотворення у них збільшується від 10 до30%.
–Який відсоток спожитого газу йде на потреби населення і який на промисловість?
–За даними НАК „Нафтогаз”, якщо взяти все споживання України, це 75 млрд. куб. м газу, 50 млрд. йдуть на потреби населення, а 25 – промисловості.
30 і більше мільярдів Україна добуває сама і може збільшити цю цифру до 50, тобто може повністю забезпечити газом, теплом, електрикою населення і всі інфраструктури. При швидкому впровадженні всіх енергозберігаючих технологій і моїх у тому числі споживання газу зменшиться власне на ці 25 млрд. куб. м, що і зробить Україну енергонезалежною.
–Які підводні камені Ви бачите у своїй діяльності?
–Каменів, мілин і айсбергів дуже багато, тому без карти, компаса, а найголовніше – без відповідальних і порядних людей я нічого не зможу зробити. Лякає невизначеність, особливо тепер. Зустрівшись у Києві з багатьма чиновниками різного рівня, депутатами Верховної Ради, я багато чого від них дізнався. Не хочу лякати народ України, але деякі думки, для того, щоб це „чорне” майбутнє не збулося, наведу дослівно:
Колишній нардеп:
–Президент навмисне роздратував „Газпром”, насувається повний перерозподіл власності, а без ринкових цін на газ це неможливо. Ринкові ціни на газ, електрику, нафту, бензин збанкротують усіх, хто виживав, заводи, фабрики, підприємства скуплять за безцінь, житло і землю також. А після цього прийдуть дяді „Вані” або дяді „Семи”, на руїнах поставлять свої технології, на землях, як у казці, розквітнуть райські сади і закінчиться спільне безробіття ,і тоді тобі також допомагатимуть економити газ”. Чесно кажучи, „хеппі енд” усіх влаштовує, але хто і як доживе до нього?
З українською ментальністю до такого не звикати, але я особисто допомагатиму при будь-яких розколах, будь-яких коаліціях, бо не належу до жодної партії. Приносити користь народу можна і без партійної належності.
Головне для України – коли не словом, а ділом наша влада зробить добробут України реальністю.
За таких умов, у яких ми зараз опинились, що 3,5 року мінімум не буде виборних перегонів, кожен громадянин України, керівник підприємств і організацій повинен самотужки втілювати енергозберігаючі технології, так як „врятування потопельників, справа рук самих потопельників”, а я допоможу всім, чим зможу, чи порадою, чи справою! Зробимо Україну енергонезалежною і квітучою разом!
ТЕПЛО, ЗДОРОВ’Я І ДОБРОБУТ У КОЖНУ ОСЕЛЮ!
Марина ОЛІЙНИК (Львів)
Немає коментарів:
Дописати коментар